Як формуються установки, що обмежують, і як з ними працювати у коучингу

Ми всі час від часу чуємо цей внутрішній голос: «Я ще не готовий», «Мені бракує досвіду», «Хто я такий, щоб це робити?» – це не просто випадкові думки. Це установки, які роками формуються всередині нас і стають невидимими межами нашого поля дій. Деякі з них підтримують і стимулюють ріст, інші – тихо, але впевнено зупиняють там, де ми могли б рухатись далі. Саме тому робота з обмежуючими установками давно стала важливою частиною коучингового підходу. Не для того, щоб шукати «що не так», а щоб відкрити простір для дій і відповідальності там, де раніше був лише бар’єр.

Що таке установки і як вони формуються

У психології установка – це стійке переконання або сценарій, який визначає, як ми сприймаємо ситуації та як діємо. Це наші «фільтри» сприйняття. Часто вони настільки звичні, що ми не помічаємо їхнього впливу.

Джерела формування установок різні. Дитинство і родинне середовище. Слова батьків «будь скромним», «не висовуйся» або «усі гроші – через важку працю» часто залишають слід. Соціум і школа. Порівняння, ярлики, досвід невдач. Власні висновки після складних ситуацій. Одного разу не вдалось – і з’являється: «У мене не виходить».

Згідно з дослідженнями Стенфордського університету (Carol Dweck, Stanford University), ключову роль відіграє саме те, як ми інтерпретуємо свій досвід. Її теорія фіксованого і гнучкого мислення пояснює, чому одні люди бачать невдачу як доказ «я не можу», а інші – як зону росту.

Чому установки можуть обмежувати

Обмежуючі установки – це не завжди щось драматичне. Вони часто «працюють тихо». Людина не помічає, як повторює одні й ті ж дії, уникає можливостей, не озвучує своїх ідей чи бажань. Наведу кілька прикладыв, щоб проілюструвати. «Я не той тип людини, щоб виступати публічно». «Щоб заробляти багато, треба працювати без відпочинку». «У нашій родині всі такі, це не для мене». У статті Psychology Today підкреслюється, що більшість обмежуючих переконань ми не усвідомлюємо, поки не стикаємось з ними у розмові чи під час саморефлексії.

Роль коучингу у роботі з установками

Коучинг не замінює терапію, але він дає людині простір побачити установки, які «вшиті» у щоденні дії, де можна проговорити їх уголос, що вже саме по собі іноді змінює сприйняття. Як варіант, відрефлексувати, наскільки ці установки допомагають чи гальмують та знайти нові сценарії дій.

Читайте також:  Коучингове мислення як навичка лідера: що це таке і як його розвивати

Коуч не дає готових порад, а допомагає людині запитаннями дійти до власних відповідей. І саме тому цей процес так цінується клієнтами – адже зміна, що народжується всередині, має зовсім іншу силу.

Як виглядає робота з установками у коучингу

  1. Усвідомлення. Перший крок – побачити, що є установка. Тут працюють сильні запитання:
    «А звідки ти знаєш, що це правда?»
    «Що б ти зробив/зробила, якби це не було правдою?»
    «Коли ти вперше це почув/почула?»
    «Що тобі дає ця віра?» Інколи саме ці питання зрушують людину з місця, бо створюють простір для альтернативи.
  2. Рефреймінг. Наступний крок – дати новий зміст старій установці. Це не про “переконати себе”, а про створення більш корисного пояснення. Наприклад: «Я не можу виступати» → «Я можу вчитись виступати і ставати у цьому кращим/кращою крок за кроком».
  3. Дія. Без дії усвідомлення швидко розчиняється. Тому у коучингу завжди є питання: «Який перший крок ти готовий/готова зробити, виходячи з нового розуміння?» Навіть маленький крок фіксує зміну на рівні досвіду, а не лише слів.

Як самостійно працювати зі своїми обмежуючими установками

Іноді клієнти запитують: «Чи можу я почати самостійно?» Так! Коучинг лише підсилює процес, але почати можна у власних щоденниках. Ось проста вправа.

  1. Візьміть аркуш і випишіть фразу, яка вас стримує.
  2. Запитайте себе: «Чи є докази, що це завжди так?»
  3. Запишіть, у яких ситуаціях це не працює.
  4. Сформулюйте альтернативу: «Що я можу думати замість цього?»
  5. Запишіть один маленький крок, який підтвердить нову установку дією.

Чому важливо не боротися з установками, а переписувати їх

Установки – це не ворог. Це спроба нашого мозку зберегти енергію і пояснити світ простими схемами. Вони часто з’являються як захист. Але захист, що колись був потрібний, може обмежувати у дорослому житті. Ключ у тому, щоб не воювати зі своїм минулим чи переконаннями, а бути гнучкими і готовими шукати нові сценарії. Це і є коучинговий підхід: не ламати – відкривати нове.

Читайте також:  Мистецтво задавати запитання: коучинговий стиль лідерства

Що змінюється, коли ми працюємо з установками

З’являється більше свободи. Ми починаємо легше помічати можливості, а не лише ризики. Зникає відчуття “я не можу” там, де є “я вчуся”. Змінюється спосіб дії: менше саботажу, більше відповідальності. У світі, що швидко змінюється, наша здатність працювати зі своїми установками часто стає тією точкою, де ми або відкриваємо нові двері, або лишаємось у знайомій, але тісній кімнаті.

Коучинг не стирає всі установки за одну розмову. Але він створює середовище, у якому стає можливим побачити себе з боку, відрефлексувати й обрати – хто я, у що я вірю і що готовий робити інакше. І саме ця свобода вибору робить коучинговий підхід потужним інструментом росту і змін.

Олена Аляміна коуч
Коуч рівня PCC ICF 
 

Досвід у коучингу з 2013 року (Erickson College, Canada – Managerial Coaching). Маючи величезний досвід роботи, я використовую різноманітні коучингові інструменти та стратегії, щоб ви досягли саме того результату, який потрібен вам. В роботі я керуюсь міжнародно визнаними коучинговими компетенціями та опираюсь на етику.
Детальніше про мене ➥

Поділіться своєю любов'ю

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *